Контроль двосім'ядольних бур'янів на озимій пшениці - Агропортал

Реєстрація
рус укр
Найбільша база пестицидів в Україні
Ви тут:
Курсы НБУ на сегодня

Рейтинг: 0/5

Контроль двосім'ядольних бур'янів на озимій пшениці

25.02.2015 Добрива

Контроль двосім'ядольних бур'янів на озимій пшениці
Ігор СТОРЧОУС, канд. с.-г. наук
Інститут захисту рослин НААНУ

Основними засмічувачами посівів озимої пшениці є бур'яни, представлені родинами айстрових (Asteraceae), амарантових (Amaranthaceae), березкових (Convolvulaceae), гречкових (Роlуgоnасеае), губоцвітих (Labiaceae), капустяних (Brassicaceae), лободових (Chenopodiaceae), маренових (Rubiaceae), фіалкових (Violaceae), шорстколистих (Воrаgіnасеае) тощо.

Домінуючими в умовах Степу є такі види: ромашка непахуча (Tripleurospermum inodorum (L.) Sch. Bip.), волошка синя (Centaurea cyanus L.), талабан польовий (Thlaspi arvense L.), грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris (L.) Medic.), осот жовтий польовий (Sonchus arvensis L.), осот рожевий (Cirsium arvense L.), сухоребрик Льозеліїв (Sisymbrium loeselii L.), кудрявець Софії (Descurainia sophia L.), амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.), хрінниця крупковидна (Lepidium (Cardaria) draba (L.) Desv.), гірчак степовий звичайний (Acroptilon repens (L.) D.C.), гірчак березковидний (Polygonum convolvulus L.), лобода біла (Chenopodium album L.), курай руський (Salsola ruthenica Ilgin), кривоцвіт польовий (Lycopsis arvensis L.), жовтушник розчепірений (Erysimum repandum L.), мак дикий (Papaver rhoeas L.).

В умовах Лісостепу основними проблемними бур'янами у посівах озимої пшениці є ромашка непахуча, волошка синя, талабан польовий, грицики звичайні, осот жовтий польовий, осот рожевий, гірчак березковидний, гірчак шорсткий (Polygonum scabrum Moench), берізка польова (Convolvulus arvensis L.), підмаренник чіпкий (Galium aparine L.), зірочник середній (Stellaria media L.), мак дикий, редька дика (Raphanus raphanistrum L.), суріпиця звичайна (Barbarea vulgaris R. Br.), гірчиця польова (Sinapis arvensis L.), сокирки польові (Consolida arvensis L.). 

У Західній частині Лісостепу і Поліссі поширення мають такі бур'яни, як ромашка непахуча, волошка синя, талабан польовий, грицики звичайні, осот жовтий польовий, осот рожевий, гірчиця польова, капуста польова (Brassica campestris L.), суріпиця звичайна (Barbarea vulgaris R. Br.), редька дика, зірочник середній, фіалка польова (Viola arvensis Murr.), гірчак березковидний, гірчак шорсткий, глуха кропива пурпурова (Lamium purpureum L.).

За наявності на 1 м2 10–15 рослин зимуючих бур'янів: кудрявця Софії або гірчиці польової осінньої популяції втрачається 0,3–0,4 т/га зерна. На полях, де їх налічувалоться 50–70 шт./м2 і більше, урожай знижувався на 0,5–0,7 т/га. У посівах пшениці, забур'янених гірчаком степовим звичайним у кількості 15–25 пагонів/м2, втрати зерна становили 1,18 т/га. Наявність у посіві озимої пшениці однієї рослини осоту рожевого зменшує урожайність на 0,068 т/га, а осоту польового - на 0,037 т/га. За наявності 11 рослин осоту рожевого на 1 м2 втрати урожаю зерна становлять 20%, за чисельності 18–20 недобір зерна сягає 60–70%. Десять рослин волошки синьої, триреберника непахучого на 1 м2 посівів озимої пшениці скорочує урожайність на 10,1%. Виняткову агресивність виявляє підмаренник чіпкий, знижуючи врожайність зерна на 5% вже за наявності однієї рослини на 1 м2. Крім того, насіння підмаренника важко відокремити від зерна пшениці, внаслідок чого втрачаються товарні і насіннєві якості. Наявність лише одного бур'яну на 1 м2 у посівах озимої пшениці широколистих бур'янів орієнтовно призводить до таких втрат урожаю: берізка польова - 0,025 т/га; лобода біла - 0,027 т/га; осот рожевий - 0,068 т/га; підмаренник чіпкий - 0,02 т/га.

Норми висіву і густота рослин значною мірою впливають на ріст і розвиток бур'янів у посівах культури. У зріджених посівах створюються сприятливі умови для масових сходів зимуючих і ранніх ярих бур'янів - підмаренника чіпкого, жабрію однорічного, талабану польового, гірчиці польової, лободи білої, гірчака березковидного та інших.

8_255_22 За появи масових сходів підвищується ефективність механічних заходів зі знищення бур'янів. Це особливо стосується ранньовесняного боронування озимих культур. Ефективність цього прийому в обмеженні чисельності бур'янів залежить від багатьох факторів: особливостей росту і розвитку культурних рослин і бур'янів (густота, фаза розвитку тощо), механічного складу і вологості поверхневого шару ґрунту, погодних умов та ін. Більш ефективним є осіннє боронування легкими боронами, яке проводиться з урахуванням вищезазначених факторів. Весняне боронування озимих культур легкими боронами, особливо на середніх і важких суглинках, проти зимуючих бур'янів, укорінених з осені, належного ефекту не дає, оскільки цим заходом можна знищити лише ті бур'яни, які з'явилися рано навесні і знаходяться у фазі проростків. Тому за таких умов весняне боронування слід проводити боронами типу БІГ-3, що забезпечують знищення всіх зимуючих бур'янів і зберігають максимальну кількість культурних рослин.

Тривале застосування 2,4-Д та 2М-4Х призвело до значних змін у популяціях бур'янів, що засмічують посіви, у тому числі й озимої пшениці. Збільшилася засміченість посівів стійкими видами бур'янів, зокрема підмаренником чіпким, ромашкою непахучою, волошкою синьою, що, у свою чергу, знижує ефективність застосування гербіцидів на основі цих діючих речовин. Крім того, тривалість і великі масштаби застосування похідних хлорфеноксикарбонової кислоти створили умови, за яких такі гербіциди стали тотальними забруднювачами довкілля. 

Суттєвим досягненням, яке дозволило вирішити проблему контролю стійких до 2,4-Д та 2М-4Х видів бур'янів та одночасно підвищити екологічну безпечність застосування гербіцидів, було відкриття та впровадження у практику сільського господарства кількох нових класів гербіцидів (похідні сульфонілсечовини, сульфонілбензойної кислоти, сульфонаміду), які за механізмом дії належать до інгібіторів ферменту ацетолактатсинтази (АЛС). Оскільки цей фермент відсутній у тваринних організмах, ці гербіциди майже не токсичні для людей та тварин. Завдяки високій вибірній фітотоксичності норми застосування таких класів гербіцидів не перевищують десятків грамів діючої речовини на гектар. За умови, що більшість сучасних препаратів із цих класів не є персистентними, можна практично повністю виключити вірогідність накопичення їх залишків у сільськогосподарській продукції та об'єктах навколишнього середовища. Таким чином, окрім високої ефективності, гербіциди інгібітори АЛС є ще й екологічно безпечними.

Ефективними проти двосім'ядольних бур'янів є гербіциди на основі таких діючих речовин: амідосульфурон, аміннопіралід + флорасулам, бентазон дикамба, триасульфурон, клопіралід, метсульфурон-метил, МЦПА, просульфурон, сульфосульфурон, тифенсульфурон-метил, трибенурон-метил, тритосульфурон, флуроксипір, флукарбазону, йодсульфурон-метил натрію, флуроксипір, 2,4-Д, флорасулам +флуметсулам та ін.

8_255_24-2 Ранньої весни, якщо пшениця відстає у розвитку, або посіви її зріджені й не можуть конкурувати з бур'янами, що вже ростуть, слід провести обробку гербіцидом, не чекаючи фази кущення. Застосовують гербіциди, які можна ефективно використовувати за температури 5 °C. У фазі кущення вибір гербіциду залежить від типу забур'янення. Якщо посіви забур'янені коренепаростковими бур'янами, особливо берізкою польовою, слід користуватися гербіцидом на основі клопіраліду, флуроксипіру та ін. Для контролю бур'янів у цій фазі розвитку озимої пшениці можна вносити й інші гербіциди, на основі трибенуронметилу. 

Застосовують і традиційні, давно відомі гербіциди - 2,4-Д амінну сіль та 2,4-Д+дикамба. Багаторічними дослідженнями встановлено, що для ефективного знищення бур'янів у посівах озимої пшениці достатньо однієї обробки гербіцидами, якщо правильно підібрати гербіцид залежно від забур'яненості та своєчасності проведення обприскування.

Для контролю однорічних та деяких багаторічних дводольних бур'янів у посівах озимої пшениці навесні рекомендовано застосувати селективний гербіцид на основі діючих речовин флорасуламу у поєднанні з флуметсуламом. За механізмом дії складові гербіциду відносяться до інгібіторів ацетолактатсинтази. Цей системний післясходовий гербіцид має широкий термін застосування на культурі - від початку кущення до появи прапорцевого листка включно, а також здатний контролювати дводольні бур'яни на пізніх фазах їх розвитку. Високофітотоксичний до підмаренника чіпкого (в тому числі на більш пізніх фазах його розвитку - 6–8 кілець), волошки синьої (фаза 2–4 листки), сокирок польових. Посіви культури можна обприскувати гербіцидом уже за температури +5 °C. Оптимальна температура застосування - +10–25 °C. 

Гербіцид на основі діючої речовини бентазон у поєднанні з МЦПА має високу біологічну ефективність контролю дводольних бур'янів у посівах культури у фазах від 3–5 листків до закінчення кущення.

Селективний системний гербіцид на основі діючої речовини дикамби диметиламінна сіль забезпечує повне знищення шкідливих бур'янів, у тому числі й осоту, падалиці ріпаку і соняшнику та ін. Завдяки високому синергетичному ефекту такий гербіцид можна застосовувати у бакових сумішах із сульфонілсечовинами. Гербіцид на основі діючої речовини дикамби у поєднанні з тритосульфуроном ефективний проти більшості дводольних бур'янів. Комбінований гербіцид має у своєму складі абсолютно нову діючу речовину - тритосульфурон, яка не входить до складу інших гербіцидів, що дуже важливо в контексті заходів протидії набуттю бур'янами резистентності. 

Зі стадії 4 листків до кінця фази кущення культури включно для контролю однорічних і багаторічних дводольних бур'янів, у т.ч. стійких до 2,4-Д, можливе застосування комбінованого гербіциду, що містить дві діючі речовини: дикамбу (гербіцид класу регуляторів росту) і триасульфурон (гербіцид класу сульфонілсечовин). Гербіцид швидко поглинається як листям, так і кореневою системою рослин, що призводить до інгібування росту чутливих бур'янів відразу після застосування, чим забезпечуються оптимальні умови для росту культури. Через 10 днів після обробки спостерігаються такі симптоми, як знебарвлення та хлороз. Повна загибель бур'янів відбувається через 2–4 тижні залежно від погодних умов. Найкращий результат досягається для контролю підмаренника чіпкого у фазі 2–5 кілець, осоту польового - у фазі розетки. Оптимальна температура застосування - +10–25 °C.

Озима пшениця, швидко вегетуючи, створює велику площу листкової поверхні, що затінює грунт і успішно конкурує з бур'янами. Проте, якщо з якихось причин обприскування не проведено у фазі кущення озимої пшениці, чи бур'яни з'явилися пізніше, але загрожують завдати шкоди, обприскування гербіцидами можливе до прапорцевого листка. У таких випадках доцільно використовувати рекомендовані гербіциди згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Застосовувати гербіциди на основі 2,4-Д у цей період небажано, бо вони проявляють фітотоксичність щодо рослин озимої пшениці: спостерігається пригнічення росту, деформація рослин, скручування листя. 

Контроль падалиці у посівах

Розширення посівних площ озимого ріпаку, який є одним із найкращих попередників озимої пшениці, потребує у більшості випадків обов'язкового знищення падалиці відразу після сходів, оскільки ріпак має потужніший стартовий потенціал до розвитку, ніж пшениця. У зв'язку з цим потрібно передбачити внесення гербіцидів чи бакових сумішей гербіцидів, ефективних для обмеження шкідливості падалиці ріпаку. Падалиця як ріпаку, так і соняшнику завдає значної шкоди. Враховуючи насиченість сівозмін цими культурами, боротьба з падалицею досить актуальна в умовах сучасного землеробства. Вона ускладнюється тим, що падалиця може сходити у будь-який період вегетації озимої пшениці. Таких сходів (хвиль) упродовж сезону може бути декілька. Практично після кожних опадів слід очікувати появи нових сходів падалиці ріпаку, соняшнику. 

Найкраще знищується падалиця цих культур за допомогою гербіциду на основі діючої речовини просульфурон. Він ефективно знищує навіть перерослі рослини падалиці, а потім за рахунок післядії стримує впродовж сезону появу нових сходів рослин падалиці. Також добре знищують падалицю препарати на основі триасульфурону + дикамби, 2,4-Д + дикамба, флорасуламу + флуметсуламу, дикамби та ін. Але ці препарати нездатні стримувати наступні хвилі проростання. За температури повітря 12–140С і вище у період обробки посівів озимої пшениці для знищення падалиці ріпаку можливе застосування також бакових сумішей гербіцидів групи сульфонілсечовини із гербіцидами групи 2,4-Д і 2М-4Х (мінімальні норми внесення з рекомендованих).

Попередження формування резистентності

Під час використання засобів захисту рослин у всіх рекомендаціях відзначається небезпека набуття стійкості (резистентності) шкідливих організмів до пестицидів за умов застосування однієї і тієї ж діючої речовини. За повідомленнями науковців, обмеження сівозміни до однієї або двох культур, а також інтенсивне використання гербіцидів з ідентичними або подібними механізмами дії сприяє розвитку резистентності у бур'янів. Ці резистентні бур'яни можуть досягнути значного поширення і їх надалі неможливо буде контролювати. Ефект резистентності повинен бути врахований завчасно, має забезпечуватися ротація діючих речовин з різним механізмом дії і недопущення їх застосування двічі підряд.

8_255_24-1 Найкраще використовувати у посівах озимої пшениці гербіциди на основі різних за механізмом дії діючих речовин. Наприклад: пендиметалін + ізопротурон. Препарат має дві діючі речовини, тому включення його у систему захисту культури запобігатиме формуванню у бур'янів резистентності. Термін внесення гербіциду можна пристосувати до існуючої фітосанітарної ситуації на полі: оптимальний строк внесення - фаза 1–2 листків зернових (стадія BBCH 11–12), тому що цей строк найчастіше співпадає із найбільш уразливою фазою бур'янів (фаза сім‘ядолі, або першої пари листків бур'яну); можна також застосовувати у фазі 3–4 листків зернових (стадія BBCH 13–21), але бур'яни не повинні переростати. Обприскування посівів можливе до фази кущення культури на початкових стадіях росту бур'янів. 

Також агротехнічні заходи обмежують поширення стійких до гербіцидів біотипів бур'янів, дотримання сівозміни, в якій використовуються гербіциди різних хімічних груп, також запобігає передчасному розвитку стійкості до гербіцидів. 

Таким чином, посіви пшениці, звичайно, забур'янені як широколистими, так злаковими бур'янами. Використання вибіркового гербіциду в окремих випадках може не давати достатньої ефективності проти певних видів бур'янів. Другорядні види бур'янів можуть ставати головними в популяції, якщо існуючі гербіциди не здатні їх знищити. Тому для розширення спектра дії гербіцидів та запобігання утворенню резистентних форм у бур'янів рекомендується застосовувати суміші гербіцидів.

Опубліковано в журналі "Агробізнес Сьогодні" №8(255) квітень 2013


Відгуки читачів

Додати cвiй вiдгук

  • Security code
  • Надіслати