Топ 1
Реєстрація
рус укр
Найбільша база пестицидів в Україні
http://roundup.ua/products/kharnes
Ви тут:
Курсы НБУ на сегодня




Рейтинг: 0/5

Інтегрований захист жита від хвороб

27.11.2015 Добрива

Інтегрований захист жита від хвороб

Іван МАРКОВ, професор НУБіП України

Інтегрований захист жита від хвороб є складовою частиною інтенсивної технології вирощування жита озимого та ярого, яка спрямована на запобігання масовому розвитку хвороб, а в разі їх появи - на можливість їх швидкого обмеження до економічно невідчутного рівня їх шкідливості.

Високопродуктивні сорти та протруєння - кращий захист

Найбільш економічно доцільним і екологічно безпечним методом захисту є виведення і впровадження у виробництво високопродуктивних сортів і гібридів жита озимого (Велитень, Дозор, Ірина, Купалинка, Слобожанець F1, Пікассо, Палаццо та ін.) і ярого (Веснянка тощо), які характеризуються комплексною польовою стійкістю до хвороб.

Суворе дотримання правил насінництва. Забороняється продаж і сівба суперелітного та елітного насіння жита, зібраного з посівів, уражених за даними польового обстеження або апробації збудниками твердої, летючої та стеблової сажки.

Насіння супереліти, еліти та першої репродукції повинне мати високу абсолютну масу. Домішок щуплого, дрібного та недорозвиненого насіння, а також сажкових мішечків не допускається. Наявність ріжків і склероціїв інших патогенів допускається не більше 0,01 % від маси насіння. Все насіння повинне мати сортову чистоту не менше 99 % і схожість не менше 95 %.

Насіннєвий матеріал жита підлягає очищенню, повітряно-тепловому обігріву, який сприяє підвищенню стійкості проростків до грунтових патогенів та отриманню дружних сходів.

Обов’язкове знезараження насіннєвого матеріалу термічним чи хімічним способом.

З метою підвищення стійкості рослин проти вірусних хвороб та інших шкідливих організмів одночасно з протруєнням або інкрустацією насіння обробляють мікроелементами і регулятором росту рослин. Для протруєння насіння жита використовують препарати, визначені «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні на 2013 р». Для вологого протруєння насіння норма витрати води сягає 10 л/т. Для інкрустації насіння використовують плівкоутворювачі NaКМЦ - 0,2 % або ПВС-1 %, а також концентрат сульфітно-спиртової барди ССБ - 0,7–1 л/т, силікатний клей у дозі 0,15–0,2 кг/т та ін.

Сівозміна

Дотримання сівозмін, розроблених для кожної еколого-географічної зони, залежно від грунтових і кліматичних умов, структури посівних площ. Насичення колосовими культурами в полях сівозміни повинно бути не більше 40–50 % і часткою колосових у структурі попередників жита до 10–15 %. Не слід сіяти жито після жита, тому що це сприяє інтенсивному ураженню рослин кореневими гнилями, бурою іржею, борошнистою росою, стебловою сажкою та іншими хворобами.

Жито ставить невисокі вимоги до попередників і може успішно вирощуватися після багаторічних трав та основних сільськогосподарських культур. Вирощування жита по кращих попередниках у зоні Полісся - зайнятими люпином і вико-вівсяними сумішами парами, конюшини на один укіс, льону-довгунця, ранньої картоплі, кукурудзи на зелений корм; у Лісостепу - багаторічним бобовим травам на один укіс, вико-вівсяним сумішкам, гороху на зерно, озимим та кукурудза на зелений корм, гречки забезпечує не тільки високу продуктивність жита, але й здоровий фітосанітарний стан посівів: поширення і розвиток кореневих гнилей, сажкових захворювань, різних плямистостей на рослинах є мінімальним. Слід утримуватися від вирощування озимого жита після удобрених зайнятих парів і урожайних багаторічних бобових трав, тому що внаслідок надмірного азотного живлення рослини часто вилягають та інтенсивно уражуються кореневими гнилями, борошнистою росою, ринхоспоріозом та іншими хворобами.

Строки сівби та удобрення

5_276_18-1 Озиме жито менш вимогливе до строків сівби і вони більш розтягнені, ніж у озимої пшениці. Проте щоб запобігти переростанню, зниженню зимостійкості і ураженню сніговою плісенню, посів жита слід проводити тільки в оптимальні строки, встановлені для кожної еколого-географічної зони країни. В кожному конкретному випадку строки сівби слід коригувати, залежно від особливостей сорту, вологості грунту, попередника тощо. Слід пам’ятати, що на занадто ранніх посівах накопичуються збудники бурої іржі, борошнистої роси, септоріозу, ринхоспоріозу та інших хвороб. Крім того надмірно ранні посіви жита більше страждають від випрівання.

З метою зменшення ризику випрівання жита на полях, у місцях зі зниженим мікрорельєфом необхідно проводити нівелювання грунту, щоб весною не затримувалась тала снігова вода.

Внесення добрив відповідно до результатів агрохімічного аналізу грунту забезпечує підвищення стійкості рослин жита до збудників багатьох хвороб. Слід взяти до уваги, що одностороннє внесення високих доз азотних добрив суттєво знижує стійкість рослин до більшості інфекційних захворювань. Азотні добрива доцільно вносити перед посівом жита лише на бідних дерново-підзолистих грунтах (30–40 кг/га). У всіх зонах вирощування азотні добрива використовують, як правило, для підживлення жита. Перше підживлення проводять на другому етапі органогенезу (30–60 кг), друге - на четвертому (30 кг/га), що суттєво поліпшує ріст і розвиток рослин, підвищує їх стійкість до хвороб.

У районах розповсюдження іржі та борошнистої роси ефективним заходом при сівбі жита є внесення гранульованого суперфосфату - 50 кг/га разом із мікроелементами бор, марганець, молібден та інші (0,5 кг га).

У випадку запізнення із сівбою з метою підвищення стійкості рослин до збудників випрівання та снігової плісені рекомендується проводити підживлення рослин жита восени за низьких температур (+2 …- 40оС) аміачною селітрою із нормою витрати 75 кг/га, а весною на початку відростання рослин доцільно провести їх підживлення фосфорно-калійним або повним добривом. На кислих грунтах ефективне вапнування та гіпсування. Його можна виконувати, наприклад, у вигляді ранньовесняного підживлення рослин вапняковою селітрою (150–200 кг/га).

Хімічний метод

Для запобігання вилягання посівів обприскування рослин у фазу кущення-виходу в трубку одним із дозволених регуляторів росту рослин: Біном, р. к. (2,0–2,5 л/га); Модуль, в. р.к. (2,0 л/га); Палітра, в. р.к. (2,0 л/га); Ретацел Екстра R68, в. р. (2,0 л/га); Стопрост, р. к. (1,0–2,0 л/га); Форсайт, р. к. (2,0 л/га); Хломеквид, в. р.к. (0,75–2,0 л/га); Хлормекват-хлорид, в. р. 1,5 л/га; Хлормекватхлорид (ССС-720), в. р. (1,0–2,0 л/га), Чаркор, в. с.р. (1,5 л/га).

Знищення бур’янів та шкідників, резерваторів і переносників грибної, бактеріальної, мікоплазмової та вірусної інфекцій. Особливу увагу треба приділяти знищенню бур’янів і шкідників до цвітіння рослин жита на узбіччях полів, лісосмуг, узліссях.

При виникненні загрози епіфітотії бурої і лінійної іржі, ринхоспоріозу та інших хвороб насіннєві ділянки і поля, на яких жито вирощується за інтенсивною технологією, у період виходу рослин у трубку і появи перших урединій іржі, ознак облямівкової плямистості та інших захворювань, посіви рекомендується обробляти наступними дозволеними фунгіцидами. Проти бурої іржі, особливо при появі хвороби у фазі ВВСН 32–37 навіть на поодиноких рослинах, слід вести цілеспрямовані захисні заходи. З лікувальною метою використовують препарати на основі азолів, а для попередження захворювання застосовують стробілуріни. Ці препарати ефективні також і проти борошнистої роси та ринхоспоріозу.

Календарний план проведення захисних заходів на житі проти хвороб

Частина 1

Частина 2

Частина 3

З метою підвищення стійкості рослин проти хвороб рекомендується у робочий розчин слід добавляти один із рекомендованих регуляторів росту рослин.

Своєчасне і у стислі строки збирання урожаю без втрат, що сприяє меншому накопиченню патогенів, які можуть викликати масові захворювання наступних посівів.

З метою профілактики слід проводити повітряно-тепловий обігрів свіжозібраного насіння та опромінення його сонячним світлом, що суттєво підвищує стійкість рослин до пліснявіння і кореневим гнилям.

Після збирання жита проводять комплекс зяблевого обробітку грунту і обов’язкове знищення сходів падалиці до появи сходів нових посівів озимих злакових культур, що дуже важливо проти розповсюдження будників багатьох хвороб.

Опубліковано в журналі "Агробізнес сьогодні" №5(276) березень 2014

  


Нравится

Відгуки читачів

Додати cвiй вiдгук

  • Security code
  • Надіслати