Топ 1
Реєстрація
рус укр
Найбільша база пестицидів в Україні
Ви тут:
Курсы НБУ на сегодня




http://roundup.ua/products/kharnes

«Конкурентоспроможне насіння — стабільний урожай»

«Конкурентоспроможне насіння — стабільний урожай»

30 січня в Полтавській державній аграрній академії відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Конкурентоспроможне насіння — стабільний урожай». Обговорювали на ній дуже важливі для аграріїв питання — удосконалення системи насінництва, його матеріально-технічного та технологічного забезпечення, державного контролю в галузі, наукового забезпечення селекції сільськогосподарських культур, підбору сортів для вирощування в певних умовах тощо. 
Відкрив конференцію голова Полтавської облдержадміністрації Олександр Удовіченко, який підкреслив важливість галузі для отримання високих урожаїв. Про перспективи розвитку галузі насінництва в нашій країні розповів заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олександр Сень. Він зазначив, що всі області вже на 100% забезпечені насінням ярих культур для посіву навесні 2013 року. Винятком є лише кукурудза, якої із 108,4 тис. т, необхідних для посіву, придбано господарствами поки що 72 тис. т. Багато зерна, що висівається, вироблене за межами нашої країни. Так, за минулий рік імпорт насіння кукурудзи становив 45 тис. т, соняшнику — 15 тис. т, цукрового буряку — 1,5 тис. т. У той же час зростає й експорт насіння. Хоча з імпортом його поки що важко порівняти, адже в 2012 році за кордон продано насіння різних культур, загалом 8,1 тис. т. 
Перший заступник директора Департаменту агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації Семен Москаленко навів факти, які свідчать, що в Полтавській області на насінництві знаються. Тут працюють три насінневі заводи, 58 насінневих господарств, в тому числі 24 — елітні. Вони на 40% забезпечують потреби області у насінневому матеріалі. Причому, ці господарства — дуже різні. Їхня площа становить від 2 га до 4 тис. га, виробництво насіння — від однієї тонни до тисяч тонн. Проте всі вони знайшли свої ніші на ринку: одні вирощують посівний матеріал мало поширених культур, інші — найкращі гібриди кукурудзи. Усе вироблене ними насіння якісне, його охоче беруть сільгоспвиробники. 
Утім, ця галузь на Полтавщині може розвиватися ще успішніше. Перспективи для цього є, в тому числі — не лише для великих господарств, але й для дрібних. Так, у Франції, наприклад, насінництвом займаються близько 20 тисяч фермерів, які виробляють понад мільйон тонн насіння щороку. Чим не приваблива справа й для наших селян? 
Перспективним напрямком є й розвиток селекції. Адже область в цій галузі має давні традиції й чималі здобутки. Так, 13% сортів озимої пшениці, 11% — сої, що вирощують на Полтавщині, виведені науковцями Полтавської державної аграрної академії. Продовжують вони цю роботу й нині. Відомий селекціонер, доктор сільськогосподарських наук, завідувач  лабораторії селекції озимої пшениці ПДАА Володимир Тищенко повідомив, що зараз у Державному реєстрі 9 сортів пшениці полтавської селекції, які добре відомі аграріям, мають попит. Сортовипробування проходять 5 нових сортів озимої пшениці, причому два з них мають дуже високу врожайність по 80—90 ц/га, ще один сорт  — готовий до випробувань. 
Полтавські селекціонери, добре знаючи, якими складними для цієї культури є погодні умови останніх років, зосереджують свою увагу саме на виведенні сортів, які в змозі витримати довгу зиму, не загинути під крижаною кіркою або від морозів тощо. У дієвості такого підходу аграрії могли пересвідчитися, зокрема, 2010 року, коли озимі культури дуже постраждали на всій території області. Пересівати в деяких місцях довелося до 80% площ. Тоді найкраще витримали морози й крижану «облогу» саме сорти полтавської селекції, давши середній врожай 
36,6 ц/га, тоді як інші сорти не змогли показати й цього результату. Ще один важливий фактор, який впливає на врожаї озимої пшениці, — осіння засуха, що повторюється останніми роками. Тому полтавські селекціонери працюють і над виведенням сортів, які можна сіяти в ранні терміни, стійкі до дефіциту вологи. Отже, селекція ведеться цілеспрямовано, насамперед — для задоволення потреб полтавських аграріїв у найкращих сортах озимої пшениці.
На конференції багато говорили й про забезпечення господарств насінням інших важливих культур — кукурудзи, сої, соняшнику. Причому, помітно, що багато гібридів та сортів вітчизняної селекції уже практично не відрізняються від кращих закордонних. Так, уже протягом кількох років у ТОВ «Рост-Агро» Глобинського району, яке спеціалізується на насінництві гібридів кукурудзи, закладають демонстраційні ділянки. На них висівають по 50—90 гібридів вітчизняної та закордонної селекції. Директор підприємства Максим Бернацький говорить, що результати їхнього тестування доводять, що гібриди української селекції дуже якісні, деякі нічим не поступаються закордонним. Більше того, в екстремальних умовах саме вітчизняні гібриди виявляються більш стійкими, дають кращі результати. 
А ось щодо сої, наприклад, то тут ще багато треба працювати. Зокрема, за даними президента Української асоціації виробників і переробників сої Віктора Тимченка, в Полтавській області, яка нині посідає перше місце в Україні за площею посівів цієї культури, вирощують 76 сортів сої. Із них тільки 30% — вітчизняної селекції, і лише два — виведених у Полтаві. Причому, багато висівається насіння із надто низьким вмістом протеїну, врожаї також недостатньо високі. На думку фахівця, одна з причин цього — не виконання рекомендацій із районування сортів. Адже будь-який сорт може показати найвищі результати лише в тій зоні, для умов якої він був виведений. Оскільки соя — культура дуже важлива для кормовиробництва, виконання рекомендацій науковців допоможуть збільшити її врожаї, а значить — забезпечити тваринництво високопротеїновим кормом.
Подібну конференцію у Полтаві проводять не вперше. І нинішня відрізнялася від попередньої, що відбулася кілька років тому, духом оптимізму, який відчувався у настрої аграріїв, що зібралися в академії. Вони кілька років говорили, що сільське господарство України має перспективи, зокрема, — й галузь насінництва. Тільки треба її підтримувати на рівні держави. Про це говорив і радник Президента України Віктор Слаута. Він нагадав, що селекційна та племінна роботи — це запорука продовольчої безпеки народу. Адже, якщо б навіть раптом припинився імпорт насіння, сільгоспвиробники не припинили б сіяти зерно. Отже, маємо зробити все, щоб галузь розвивалася, покращувала якість насіння, нарощувала обсяги виробництва. І навів вислів, який побутує у французів: «Насіння — це культура нації». Додамо — не лише французької, але й української. І ця культура у нас уже досить висока. Але зростати є куди. І це — справа як окремих господарств, так і держави.   

http://www.vechirka.pl.ua/articles/2013/2/6/80440321/


Нравится
Новини України
Останні новини