Топ 1
Реєстрація
рус укр
Найбільша база пестицидів в Україні
Ви тут:
Курсы НБУ на сегодня




http://roundup.ua/products/kharnes

Богдан Кушнір: Фітосанітарна ситуація на полях може загостритися

Богдан Кушнір: Фітосанітарна ситуація на полях може загостритися

Внаслідок реорганізації українського АПК на базі інспекцій з карантину та захисту рослин створено єдину фітосанітарну службу. Ця структура має на меті сприяти рільникам у вирощуванні високих урожаїв через застосування правильної, науково виваженої системи догляду за посівами і плодовими насадженнями та запобігати поширенню особливо небезпечних для сільського господарства бур’янів, шкідників і хвороб. Ширше про це та інше — начальник Державної фітосанітарної інспекції в Івано-Франківській області Богдан КУШНІР:

- Останніми десятиліттями в результаті глобального потепління, спрощення технології основного обробітку ррунту, а також через порушення сівозмін та інші хиби господарювання на землі, зростає загроза масового розвитку й розповсюдження на ланах, плантаціях, в садах і ягідниках шкідливих організмів. Паразитуючи на польових культурах, фруктових деревах, вони спричинюють чималі втрати сільгосппродукції. Якщо, звісно, їх не винищувати чи боротися з ними абияк.


Отже, замало лише засіяти поле елітним насінням та добре підживити відтак сходи. Посіви, як і плодово-ягідні насадження, ще потрібно й дбайливо доглядати. інакше — можна вкласти великі гроші в посівну кампанію з використанням найкращих світових технологій сівби, але якщо не підібрати відповідний протруйник для насіння чи посадкового матеріалу, не застосувати проти бур’янів, хвороб та шкідників належні гербіциди, фунгіциди й інсектициди або ж прогавити терміни боротьби з ними, то можна втратити весь урожай. Як підраховано, нині на частку вчасно і правильно проведеної кампанії із захисту рослин припадає близько 50 відсотків вирощеного.

Тому проведення експертизи ррунту, насіннєвого матеріалу для виявлення можливих інфекцій, постійний контроль за фітосанітарним станом посівів стають для господарів обов’язковими діями, одними з головних моментів успішного сільгоспвиробництва. Вже й не кажу про такі профілактичні заходи, як лущення стерні чи дотримання сівозміни, — це само собою зрозуміло. Наше завдання — допомагати в цьому хліборобам. А ще спільно з ними фахівці інспекції здійснюють моніторинг близько 170 ентомологічних і фітопатологічних об’єктів в нашій області, тобто стоять на сторожі небезпечних щодо поширення вогнищ особливо шкідливих, тобто карантинних, хвороб, комах, бур’янів.

- Пане Богдане, у «великому» сільгоспвиробництві на Прикарпатті стає «модним» застосовувати чимраз більше пестицидів і агрохімікатів. Чи не призводить це до забруднення їхніми залишками зерна, плодів, овочів? 

— Торік сільгоспвиробники нашого регіону використали 311,3 тонни засобів захисту рослин (ЗЗР). Тобто пестицидне навантаження на гектар ріллі та багаторічних насаджень у середньому в області сягнуло 0,82 кг/га у фізичній вазі, тоді як в Україні цей показник становить 1,2. Найбільше ЗЗР застосували на Рогатинщині, Городенківщині, Тлумаччині, Снятинщині й Калущині. Однак фактів пошкодження рослин чи забруднення рільничої продукції, а також ррунтів та вод залишками пестицидів не виявлено ні в цих, ні в інших районах. Це підтвердили результати дослідження вибірково відібраних зразків, яке проводили спеціалісти не лише нашої інспекції, а й Ужгородської прикордонної державної контрольно-токсикологічної лабораторії. Крім того, контроль за недопущенням забруднення продукції та сировини рослинного походження пестицидами здійснюють і обласна санепідемстанція, головне управління ветмедицини в області, а також обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ррунтів і якості продукції та ДП «Держстандартметрологія».

- Чи тільки з об’єктивними причинами пов’язане частіше використання пестицидів, чи й з тими «хибами господарювання», про які ви згадали?

— До збільшення обсягів захисних заходів привела зміна клімату, структури посівних площ, впровадження у виробництво інтенсивної системи захисту в технологіях вирощування майже всіх сільськогосподарських культур. Зокрема того, що останніми роками спостерігається тенденція до збільшення осіннього застосування ЗЗР, особливо гербіцидів та фунгіцидів. Скажімо, торік захист озимих культур від бур’янів провели на площі 24,1 тис. га, що на 19 тис. більше, ніж 2011-го. Це пов’язано передусім з розширенням площ ріпаку і інших культур, широким застосуванням поверхневого обробітку ррунту, який менш затратний, ніж оранка. Однак цей метод не знищує коріння бур’янів і тому призводить до перевищення економічного порогу шкоди від них у посівах озимих культур.
Ця ж причина зумовлює й засмічення, скажімо, ріпакових площ сходами падалиці пшениці, яка була його попередником. і навпаки, нерідко на хлібних ланах сходить і ріпак, який вирощували на них перед тим. Отже, в усіх цих випадках господарі мусять застосовувати додатковий обробіток полів гербіцидами, які порівняно дешевші й ефективніші.

А ще недостатньо зароблені в землю рослинні рештки та зерно, втрачене під час жнив, створюють ідеальні умови для поширення мишоподібних гризунів, розвитку збудників хвороб, що теж викликає потребу додаткового обробітку посівів різного роду пестицидами. Звісно, що такий «стиль» господарювання попри нібито фінансову економію призводить до збільшення використання пестицидів, що тягне за собою й додаткові витрати коштів. Та, мабуть, найголовніше, що в захисті рослин дуже захопилися хімічним методом, забувши про агротехнічний та біологічний. Приміром, торік заходи із захисту рослин провели на площі 470,5 тис. га — на деяких ланах їх проводили двічі, а то й тричі. Але біологічним способом обробили тільки 13,4 тис.

- Чи можна ці й інші огріхи у веденні бізнесу просто неба, які призводять до збільшення обсягів використання пестицидів, кваліфікувати як порушення відповідного законодавства?

— Кожен конкретний випадок потрібно вивчати окремо. А взагалі згідно з новими змінами до Закону України «Про захист рослин» посилено відповідальність господарів за поширення шкідливих організмів внаслідок чи то порушення ними технології вирощування або зберігання рослин сільськогосподарського та іншого призначення, чи несвоєчасного проведення комплексу профілактичних і винищувальних заходів у боротьби зі шкідниками, хворобами, бур’янами. Взагалі перелік порушень, за які передбачено те чи інше покарання, доволі широкий. До них законодавець зачислює зокрема й екологічно необррунтоване здійснення захисту рослин, і недотримання вимог нормативно-правових актів з цих питань, що призвело або може призвести до пошкодження, погіршення стану рослин та якості продукції рослинного походження, а також до забруднення довкілля. 
Сюди ж належить і приховування інформації про загрозу посівам, деревним насадженням та іншій рослинності, а також продукції з полів та садів або ж надання неправдивих відомостей про те. Взагалі, це, мабуть, найбільш «популярне» порушення — через відсутність агрономів у більшості господарств не проводять систематичних обстежень угідь, посівів, але і в разі виявлення шкідливих організмів не інформують про це спеціалістів інспекції, не знають, що робити в такому разі і, власне, не вдаються до жодних дій з того приводу. Так би мовити, заплющують очі на те...


Більше того, під час робіт із захисту рослин у багатьох господарствах не видають нарядів на виконання робіт з пестицидами та агрохімікатами, не ведуть журналів обліку протруєного насіння, застосування пестицидів на посівах, садах, як того вимагає чинний порядок... За результатами наших перевірок — а торік ми провели понад 300 таких заходів — складено 312 приписів на усунення порушень у сфері захисту рослин, притягнуто до адміністративної відповідальності 68 осіб зі сплатою штрафів у сумі 7,1 тис. грн.

Також постановою Кабінету Міністрів від 28 грудня 2011 року запроваджено новий порядок експорту та обігу рослинницької продукції. Вона тепер мусить обов’язково мати супровідний документ. Це, скажімо, «Сертифікат відповідності сільськогосподарської продукції та сировини рослинного походження щодо вмісту в них залишкової кількості пестицидів, агрохімікатів та важких металів (свинець, кадмій, ртуть), радіонуклідів цезію, хрому» — для обігу сільгосппродукції в межах України, області, району, господарства та «Сертифікат про дотримання регламентів застосування пестицидів і агрохімікатів (тільки регуляторів росту)», який необхідний для експорту. Отож відсутність таких документів у підприємців, котрі вирощують і реалізують чи то зерно, чи плоди й овочі, однозначно трактується як порушення чинного законодавстваѕ

- Що нового може з’явитися на ринку засобів захисту рослин? Чи й далі існуватиме ризик придбати не справжній препарат, а його підробку?

— У «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» налічується  1 974 препарати, з них пестицидів — 1 497, а міндобрив — 477. Цього цілком достатньо. Але, за попередньою інформацією, нинішнього року вітчизняний ринок поповнять ще понад 200 зареєстрованих препаратів. і чимало в тому переліку як «старих», так і «нових» ЗЗР — препаратів китайського виробництва. Тому ймовірні підробки. Та збираючись купити такий товар, обов’язково вимагайте наперед сертифікат якості на нього. І якщо цей документ вам пред’явити не можуть, оминайте таких продавців.


Узагалі, підробки пестицидів — це все ще болюча проблема, хоча останніми роками законодавча й організаційна робота з контролю за їхнім ринком в Україна значно посилилась і наближається до європейських вимог. Але це тема окремої публікації в «Галичині», в підготовці якої ми готові всіляко посприяти журналістам. 

- І насамкінець — які ваші прогнози щодо ймовірної фітосанітарної ситуації на цьогорічних полях? 

— Як свідчать результати ррунтових і візуальних обстежень сільськогосподарських угідь, проведених восени, «запас» шкідливих організмів у ррунті стабільно великий і фізіологічно повноцінний. Навіть у разі загибелі взимку значної частини їхніх популяцій, їх все одно так багато й вони настільки життєздатні, що за сприятливих умов розвитку спроможні відновити свою попередню чисельність та завдати відчутних пошкоджень посівам сільськогосподарських культур та плодово-ягідним насадженням. Словом, можна упевнено прогнозувати, що за оптимальних агрокліматичних умов весняно-літньої вегетації фітосанітарна ситуація на полях може стати доволі гострою, навіть більш напруженою, як торік.

Василь Мороз http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&tx_ttnews[tt_news]=22693&tx_ttnews[backPid]=24&cHash=afbd3334d9


Нравится
Новини України
Останні новини