Особливості Посівної-2014 - Агропортал

Реєстрація
рус укр
Найбільша база пестицидів в Україні
Ви тут:
Курсы НБУ на сегодня

Особливості Посівної-2014

Особливості Посівної-2014

Україна готується до старту посівної кампанії. Згідно з даними Міністерства аграрної політики і продовольства України (Мінагропроду), посіви озимої пшениці нормально вистояли зиму і тепер за планом — завершення посівної на ще незасіяних полях. 

Як спрацює чинник посівної в нинішніх непростих умовах? В асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) вважають, що у зв’язку зі складною економічною й політичною ситуацією в країні і нетиповими погодними умовами можуть не засіяти 20% сільськогосподарських земель. «Збитковість більшості агрокультур торік і відсутність будь-якого фінансування у зв’язку зі складною економічною й політичною ситуацією в Україні можуть призвести до значних втрат урожаю зернових і олійних культур 2014 року», — зазначають в УКАБ. Так, в асоціації підрахували, що всі ці чинники можуть призвести до втрати 11,1 мільйона тонн урожаю або 25,1 мільярда гривень виручки за нинішніми цінами.

Як уникнути негативного сценарію посівної-2014? І як вирішити інші актуальні питання сектора? Відповіді на ці та інші запитання міністр аграрної і продовольчої політики Ігор Швайка обговорив з учасниками ринку під час бізнес-сніданку, організованого американсько-українською діловою радою.

За прогнозами Мінагропроду, 2014 року в Україні засіють 16,5 мільйона гектарів під зернові культури, що на 1,6% більше, ніж 2013 року. При цьому площі під технічні культури поточного року можуть бути скорочені на 4,6% — до 7,3 мільйона гектарів. Посів ярових зернових у країні 2014 року прогнозується на площі 8,6 мільйона гектарів. За даними УКАБ, в Україні станом на 13 березня засіяно 306 тисяч гектарів земель зерновими і зернобобовими культурами, здебільшого на півдні та сході країни, яка становить 11% від очікуваних посівних площ.

У своєму виступі аграрний міністр уже традиційно пообіцяв підтримувати бізнес, працювати над підвищенням якості виготовлюваної продукції, спростити процедуру реєстрації земельних відносин за допомогою використання системи Інтернет і «Укрпошти», скасувати обов’язковий технічний огляд сільськогосподарської техніки, стимулювати виробництво вітчизняної сільгосптехніки і змістити акцент бюджетного фінансування з великих на малі підприємства.

Уважно вислухавши міністра, бізнес навів свої аргументи й пропозиції.

Треба створити комфортні умови роботи для припливу інвестицій, щоб вони були зрозумілими і довгостроковими, зазначив генеральний директор компанії «Астарта» Віктор Іванчик. У цьому контексті, продовжує він, треба зважено підходити до теми роздроблення агрохолдингів. «Як ми це пояснюватимемо нашим зовнішнім інвесторам та акціонерам?» — цікавиться бізнесмен у міністра. Іванчик зазначає, що вертикально інтегровані агрохолдинги вже не перший рік доводять, що можуть успішно конкурувати як усередині країни, так і на зовнішніх ринках. І, на його думку, успішний досвід великих компаній варто використовувати, щоб допомагати розвиватись іншим гравцям ринку. Тим більше, що великий бізнес готовий підставити плече. «Ми готові допомогти середнім і дрібним організаціям в Україні в залученні позикового та інвестиційного капіталу, у виході на зовнішні ринки. Враховуючи досвід великих компаній, це можна зробити максимально ефективно», — підкреслив бізнесмен. У відповідь Швайка запевнив: податкових сюрпризів 2014 року не буде, а будь-які концептуальні зміни правил гри погоджуватимуть із бізнесом.

Зі свого боку УКАБ закликає скасувати обов’язкову сертифікацію зерна, узгодження на ввезення засобів захисту рослин, подвійну реєстрацію під час оформлення договору оренди, обов’язковість проектів сівозміни і низки документів під час реєстрації права оренди сільськогосподарських земель.

У свою чергу, президент «Української зернової асоціації» (УЗА) Володимир Клименко додає до цього ще низку пропозицій. По-перше, нарешті ухвалити законопроект № 2459 «Про зерно і ринок зерна в Україні», який лібералізує ринок зернових. По-друге, знайти в бюджеті 20 мільйонів гривень на реалізацію проекту з днопоглиблення Дніпра. «Звістка про те, що Дніпро став судноплавним, буде топ-новиною світового рівня на зерновому глобальному ринку», — прогнозує Клименко.

Джерело: День


Новини України
Останні новини