Топ 1
Реєстрація
рус укр
Найбільша база пестицидів в Україні
Ви тут:
Курсы НБУ на сегодня




http://roundup.ua/products/kharnes

Рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України на травень

Рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України на травень

Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави

У Степу, південному та центральному Лісостепу, осередково Поліссі клоп шкідлива черепашка та інші хлібні клопи (маврський, австрійський, гостроголовий тощо) масово перелітатимуть у посіви озимої пшениці, а пізніше заселятимуть ярі пшеницю та ячмінь. Дорослі клопи, 70-91% яких вижило за зиму переважно в доброму та задовільному стані, спочатку зосереджуватимуться на зріджених полях, які добре прогріті, де живитимуться клітинним соком. 

Пошкодження ними стебел перед виколошуванням призводитимуть до білоколосості й зменшення маси зерна. У посівах за прохолодної погоди вони перебуватимуть у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослин, щілинах під грудочками ґрунту, що важливо знати при обстеженні угідь для прийняття рішення щодо захисту зернових від перезимувалих клопів.

Після посиленого харчування клітинним соком клопи відкладатимуть яйця (у два ряди по 7 яєць у кожному) на стебла, листя культури та злакових бур`янів. При цьому середня плодючість однієї самиці коливається від 14-28 до 300, що пов’язано з погодними умовами, якістю корму і біотичним потенціалом черепашки.

Найчисельнішим клоп шкідлива черепашка буде в АР Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Херсонській, Харківській, осередково у Вінницькій, Київській, Полтавській, Черкаській областях, де за даними весняних обстежень зимуючий запас шкідника становив 0,2-3, макс. 6-10 екз. на кв.м. Наприкінці квітня  у крайових смугах посівів озимих культур чисельність дорослих клопів становила 0,5-3 екз. на кв.м. За відсутності дощів у травні шкідливість клопів посилюватиметься, передусім на ярих колосових культурах, а за своєчасного випадання дощів і високій агротехніці шкода від клопів може бути в значній мірі ослаблена.

Після повного переселення перезимувалих клопів у посіви (ЕПШ 2-4 і більше клопів на кв.м) під час виходу озимих зернових культур в трубку посіви захищають через обприскування актарою, в.г., 0,1-0,14 кг/га або к.с., 0,15 л/га, данадимом стабільним, к.с., 1,5 л/га, децисом профі, в.г., 0,04 кг/га, Бі-58 новим, к.е., 1,5 л/га, карате зеоном, мк.с., 0,15 л/га чи аналогами зазначених препаратів. Ці інсектициди ефективні й проти інших шкідників зернових культур.

У степових, лісостепових, подекуди поліських областях личинки хлібного туруна (жужелиця) деякий час продовжуватимуть живитися в озимині, згодом заляльковуватимуться. У південних областях Степу на кінець квітня 50-80% личинок залялькувалось. Отже у другій половині травня місяця слід очікувати вихід жуків фітофага на поверхню ґрунту, які під час наливу зерна будуть пошкоджувати колосся пшениці, жита, ячменю, вигризаючи спочатку зав’язь, а пізніше м’яке зерно.

Злакові мухи, з яких найпоширеніші шведські, гессенська, чорна та опоміза пшеничні, що мають місце повсюди на 15-100% площ зернових колосових культур, продовжуватимуть заселяти та пошкоджувати ярину, в якій розвиватиметься весняне покоління шведської та гессенської мух. Ці мухи дуже небезпечні для ярих пшениці, зокрема м’якої, та ячменю, а шведська і для сходів кукурудзи. Шведська муха найнебезпечніша до кущіння, коли нею уражується основне стебло. Пошкодження бокових стебел впливає на врожай слабкіше. У південних та західних областях посіви ярих пшениці та ячменю заселятимуть та пошкоджуватимуть яра муха та мероміза. Пошкодження рослин злаковими мухами спричиняє зниження продуктивної густоти посіву й призводить до кількісних втрат врожаю зерна.

Хлібні блішки повсюди заселятимуть всі зернові культури. А посівам ярини можуть завдати відчутної шкоди, передусім, у разі засушливої жаркої погоди в травні, насамперед у Степу та Лісостепу, де можлива їх надпорогова чисельність. В окремих районах центрального Лісостепу та західного Полісся можливе осередкове пошкодження рослин зернових колосових культур, зокрема ярих і слабкорозвинутих озимих великою і звичайною стебловими блішками. Знешкодження блішок досягатиметься через обробку інсектицидами здебільшого крайових смуг.

Хлібні п’явиці (червоногруда – в Степу, південно-східному Лісостепу, синя – Лісостепу, Поліссі) повсюди продовжуватимуть розвиток, відкладатимуть яйця, з яких відроджуватимуться личинки, що дуже шкідливі у посівах ярих пшениці, ячменю, вівса. За низької зволоженості ґрунту ймовірне зростання шкідливості фітофага у вищевказаних культурах, яке призводить до підсихання листя злаків, відставання у рості рослин, які виділяються серед зелених білястими смугами пошкоджених листкових пластинок. З утворенням вогнищ підвищеної чисельності і шкідливості захисні заходи проводять осередково в місцях надпорогового (у фази сходи – 3-и листка ЕПШ 10-30 жуків п’явиці, кущіння - 150-200 і більше личинок на кв.м) скупчення шкідника.

Злакові попелиці (звичайна, велика, ін.) та пшеничний трипс повсюди в озимині й ярині масово розвиватимуться за теплої вологої погоди, яка сприятиме їх підвищеній шкідливості. Харчування сисних шкідників на зернових культурах викликає зменшення маси зернівки, що призводить до кількісних втрат врожаю пшениці. Окрім того, ці фітофаги, зокрема попелиця, небезпечні ще й тим, що є переносниками вірусних та мікоплазмових хвороб зернових культур.

За теплої посушливої погоди повсюди розвиватимуться цикадки, зокрема шестикрапкова, смугаста, інші, які висмоктуючи поживні речовини з рослин, пригнічують їх ріст. Вірофорні цикадки також можуть переносити вірусні хвороби. Проти вищевказаних шкідників будуть ефективні інсектициди дозволені для використання в посівах зернових колосових культур.

Наприкінці травня в посівах зернових колосових культур Степу, Лісостепу, подекуди Полісся виходитимуть на колос та живитимуться зерном хлібні жуки (кузька, красун та хрестоносець). Ці фітофаги масово проявлятимуться передусім у крайових смугах полів Вінницької, Волинської, Донецької, Житомирської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Полтавської, Харківської, Херсонської, інших областей, де середня чисельність личинок шкідника після перезимівлі становить 0,5-2, макс. 4 екз. на кв.м.

Злакова листовійка у південних областях заселятиме крайові (до 150 м) смуги посівів озимих та ярих зернових культур, спричиняючи часткову або повну білоколосість. Необхідність в захисті посівів виникатиме в осередках підвищеної (ЕПШ 50 гусениць на кв.м – за теплої сухої і 100-150 екз. за помірно теплої і вологої погоди) кількості шкідника під час виходу пшениці в трубку. Для цього рекомендується сумітіон, к.е., 1 л/га.

Повсюди широке розповсюдження матимуть хвороби листя, а саме: борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа, гельмінтоспоріоз, осередково ринхоспоріоз, піренофороз, інші плямистості зернових колосових культур, які охопили 12-57, макс. 90% площ озимих. У разі випадання дощів та відносного температурного режиму (t° повітря 16-25°С), рясних рос, осередково в загущених посівах з високим рівнем азотного удобрення можлива епіфітотійна ситуація. В ярині розвиватимуться вищевказані хвороби та червоно-бура плямистість. Кореневі гнилі повсюди розвиватимуться за надмірного зволоження, перепадах температур, інших негативних факторах розвитку рослин, за яких можливий прояв антоціанового забарвлення, пожовтіння листя, тощо.

Під час цвітіння за оптимальної температури 20-25°С і відносної вологості повітря (на пшениці 60-85%, ячмені – 50-100 і вівсі – 35-40%) рослини уражуватимуться летучою та іншими видами сажок, від яких потерпатимуть в першу чергу сприйнятливі сорти добре розвинутих, загущених, підживлені азотом посіви зернових культур. А за підвищеної вологості та низької температури повітря у другій половині вегетації зернових культур на рослинах розвиватимуться хвороби колоса, зокрема фузаріоз, септоріоз, оливкова пліснява, інші.

Для оздоровлення рослин озимої пшениці в кінці фази виходу в трубку (поява прапорцевого листка) – початок формування зернівки повсюди проти вищевказаних хвороб посіви обприскують абакусом, мк.е., 1,25-1,75 л/га, альто супер, к.е., 0,4-0,5 л/га, дерозалом, к.с., 0,5 л/га, дитаном М-45, з.п., 2-3 л/га, імпактом, к.с., 0,5 л/га, тилтом, к.е., 0,5 л/га та аналогами. Високопродуктивні посіви доцільно оздоровлювати за наявності хвороб (1% інтенсивності ураження рослин плямистостями, 3-5% септоріозу листя та піренофорозу) та сприятливих для розвитку хвороб погодних умов і тривалих рос.

Повсюди у посівах гороху розвиватимуться та шкодитимуть бульбочкові довгоносики (смугастий, щетинистий), горохові попелиця та зернівка – найшкідливіші комахи цієї культури. У центральних та західних областях значної шкоди посівам можуть завдати горохові комарик та трипси. Дощова погода за температури повітря 24-28°С сприятиме розвитку аскохітозу, пероноспорозу, кореневих гнилей.

Сходи гороху за наявності 10-15 жуків бульбочкових довгоносиків на кв.м обробляють блискавкою, к.е., 0,15-0,16 л/га. В період бутонізації – початку цвітіння  проти горохових зерноїда (2-3 жука на 10 п.с.), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.), трипса (2 екз. на квітку), плодожерки, комарика, акацієвої вогнівки (25-30 яєць на кв.м) посіви обробляють інсектицидами: актара, в.г., 0,1 кг/га, карате зеон, мк.с., 0,125 л/га, акцент, к.е., 1 л/га, золон, к.е. (крім зеленого горошку), 1,4 л/га, данадим стабільний, біммер, к.е., 0,5-1 л/га, фастак, к.е., 0,15-0,25 л/га, а також дозволеним для застосування в посівах на зелений горошок ф’юрі, в.е., 0,07-0,1 л/га. Насіннєві ділянки проти хвороб обприскують рексом Т, к.с., 0,5-1 л/га. Для підвищення стійкості рослин проти хвороб застосовують фосфорно-калійні добрива.

Повсюди проростаюче насіння і сходи сої пошкоджуватимуться личинками росткової мухи, чорнишів і коваликів, пластинчастовусих жуків, гусеницями підгризаючих совок. Сім’ядолям та першій парі справжніх листків завдаватимуть шкоди бульбочкові довгоносики, клопи (щитники, сліпняки), попелиці. Тепла помірно волога погода сприятиме розвитку альтернаріозу, аскохітозу, за умов прохолодної погоди розвиватимуться сім’ядольний бактеріоз, пероноспороз, церкоспороз. Під час проростання насіння за низьких температур та помірного зволоження у післясходовий період рослини сої хворітимуть фузаріозною, іншими кореневими гнилями.

Проти бульбочкових довгоносиків (8-15 жуків на кв.м), люцернового клопа (2-5 екз. на рослину), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.) у фазу 2-6 листочків культури посіви сої обприскують Бі-58 новим, к.е., 0,5 л/га. На насіннєвих посівах обприскування проводять відразу після виявлення сисних шкідників для запобігання поширення вірусної інфекції. Рослини, що дифузно уражені пероноспорозом, церкоспорозом, з насіннєвих посівів видаляють.

Люцерну, конюшину, еспарцет заселятиме комплекс шкідливих ентомофагів, з яких численними будуть бульбочкові, інші види довгоносиків (листковий люцерновий, південний сірий, сірий буряковий, насіннєїди-апіони, тихіус, ін.), попелиці, клопи, гусениці підгризаючих і листогризучих совок, осередково лучний метелик, сарана, інші. За прохолодної дощової погоди поширюватимуться плямистості, кореневі гнилі, інші хвороби.

За надпорогової чисельності фітофагів, передусім, в насіннєвих ділянках застосовують арриво, к.е., 0,24 л/га, актеллік, к.е., 1л/га, золон, к.е., 1,4-2,8 л/га. В період стеблування-бутонізації проти комплексу комах-фітофагів, збудників хвороб за ранньовесняної сівби 2 рази підкошують трави. У посівах другого і наступного років проти жуків і личинок довгоносиків, гусениць совок і п’ядунів, попелиць, клопів проводять підкіс багаторічних трав для одержання насіння з проміжного укосу в фазу масової бутонізації, з другого – перед чи на початку цвітіння.

Технічні культури

Повсюди в зоні бурякосіяння відбуватиметься масове заселення сходів цукрових буряків звичайним і сірим буряковими довгоносиками, чисельність яких, зокрема у центральних та східних областях значно перевищує ЕПШ. Щільність перезимувалих жуків становить 0,3-1, макс. у вогнищах господарств Харківської 2, Черкаської та Київської областей 5 і 9 екз. на кв.м відповідно.

Повсюди за сухої сонячної погоди на ранніх сходах цукрових буряків шкодитимуть бурякові блішки, за теплої вологої погоди - бурякові крихітка (Вінницька, Полтавська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька обл.), подекуди щитоноски. У Степу і південному Лісостепу можливе пошкодження сходів жуками піщаного мідляка, чорного і південного сірого довгоносиків.

Активне заселення посівів цукрових буряків буряковою листковою попелицею відбуватиметься за підвищеної температури та вологості повітря. У разі заселення крайових смуг чи всього поля буряковою листковою попелицею (5% заселених рослин) проводять обприскування актелікком, к.е., золоном, к.е., 1 л/га, БІ-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га, іншими.

За високого ступеня загрози сходам від звичайного бурякового та інших довгоносиків доцільно провести обкопування буряковищ та прилеглих посівів буряків крайовими ловильними канавками з послідуючим обприскуванням їх інсектицидами. За перевищення щільності довгоносиків: звичайного 0,2-0,3, сірого 0,2-0,5, чорного 0,3, блішок 3-7, щитоносок 0,7-1,2 екз. на кв.м; крихітки – 1,5-2,5 екз. в куб. дм ґрунту обробляють актарою, в.г., 0,08 кг/га, актелліком, к.е., 1-2 л/га, фуфаноном, к.е., 1-2,5 л/га, нуреллом Д, к.е., 0,8 л/га, іншими.

В разі несприятливих ґрунтово-повітряних умов, недбалого догляду за посівами рослини послаблюватимуться, уражуватимуться коренеїдом, іншими хворобами. Для покращення стійкості рослин щодо ураження коренеїдом доцільно провести рекомендовані прийоми післясходового обробітку.

Формуванню урожаю озимого ріпаку заважатимуть ріпакові квіткоїд, листкоїд, прихованохоботники, пильщики, хрестоцвіті клопи, інші шкідники хрестоцвітих культур. Сходам ярого ріпаку за сухої сонячної погоди значної шкоди завдаватимуть хрестоцвіті блішки, личинки ріпакового пильщика, у подальшому - вищевказані фітофаги, а також капустяна попелиця, білани, совки. Чорна ніжка уражуватиме сходи, передусім на важких за механічним складом та слабко аерованих ґрунтах. Поширенню хвороб (пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, бактеріоз, гнилі) сприятиме тепла волога погода.

За надпорогової чисельності 3-5 блішок на кв.м у фазу сходи – 2-4 пари  листочків посіви ярої культури захищають альфагардом, к.е., 0,15 л/га, протеусом 110 OD, МД, 0,5-0,75 л/га, сумі-альфою, к.е., 0,3 л/га, сумітіоном, к.е., 0,75-1,0 л/га, ф’юрі, в.е., 0,1 л/га, цезарем, к.е., 0,125-0,15 л/га, іншими дозволеними до використання інсектицидами. За появи ознак хвороб посіви оздоровлюють аканто плюс 28, к.с., 0,5-1 л/га, ридомілом, в.г., 2,5 кг/га, містиком, к.е., 1 л/га, альєттом, з.п., 1,2-1,8 кг/га, штефікуром, к.с., 0,5-1,5 л/га (на ярому).

На густоту рослин соняшнику негативно впливатимуть ґрунтові шкідники – дротяники та несправжні дротяники, личинки хрущів. Також можливі пошкодження рослин довгоносиками (сірий буряковий, чорний та південний сірий) та піщаним мідляком. За надпорогової чисельності фітофагів (понад 2 екз. на кв.м), проти яких ефективні суміші фосфорорганічних і піретроїдних препаратів у половинних нормах витрат. За сприятливих погодних умов, ґрунтової і насіннєвої інфекції можливе ураження рослин культури несправжньою борошнистою росою. На ділянках гібридизації рекомендовано провести видалення і спалювання уражених рослин, оздоровлюють посіви амістаром Екстра, к.с., 0,75-1 л/га, дерозалом, к.с., 1,5 л/га.

Посівам льону в період сходи – «ялинка» за сприятливих погодних умов загрожуватимуть льонові блішки. За наявності 10-15 блішок на кв.м рекомендовано провести обробки (крайові або суцільні) ф’юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, карате зеоном, мк.с., 0,15 л/га. Поширенню хвороб (фузаріоз, антракноз) сприятимуть помірно тепла, волога погода, розвиток яких доцільно пригнічувати фундазолом, з.п., 1 кг/га.

У хменасадженнях молодими пагонами, листками харчуватимуться люцерновий довгоносик, хмельова блішка (за ЕПШ 2-3 і 5-7 екз. на кущ відповідно), проти яких ефективні актара, в.г., 0,1-0,14 кг/га, дурсбан, к.е., 3 л/га тощо. Переважно на старих і занедбаних хмільниках кореневищами рослин живитимуться личинки коваликів, хрущів, гусінь листогризучих совок. Проти гусениць І-ІІ віків листогризучих совок ефективні обробки Бі-58 новим, к.е., 1,5-6 л/га, данадимом, к.е., 4-6 л/га. Пероноспороз (несправжня борошниста роса) на рослинах культури поширюватиметься за відносної вологості повітря вище 80% і температури 14-16°С. Необхідно проводити регулярні обстеження плантацій, видаляти і знищувати уражені хворобою колосоподібні пагони.

Картопля та овочеві культури

Колорадський жук. За зимовий період загинуло 3-16, макс. 20-33% жуків, переважно від грибкових та бактеріальних хвороб, що суттєво не вплинули на популяцію фітофага, якого скрізь на картоплянищах збереглося від 0,5-4, макс. в осередках Вінницької, Кіровоградської, Одеської, Полтавської, Чернівецької, Харківської, інших областей 6-10 екз. на кв.м. У травні жуки масово виходитимуть з ґрунту і заселятимуть сходи картоплі, розсаду пасльонових культур. Відбуватиметься парування жуків та відкладання яєць. За оптимальних температур у межах 22-25ºС і відносної вологості повітря 70-75% у другій половині місяця можливе відродження личинок.

Захищають сходи картоплі в разі заселення жуком 10% рослин. Проти личинок обприскують посіви за масової появи їх першого-другого віків та чисельності 10-20 екз. на кожній з 8-10% заселених рослин. Застосовують актару, в.г., 0,06-0,08 кг/га, моспілан, р.п., 0,02-0,025 кг/га, конфідор Максі, кораген, к.с., 0,05-0,06 л/га, інші.

На капусті, редисі, інших хрестоцвітих культурах за умов сухої жаркої погоди повсюди зростатиме чисельність та шкідливість хрестоцвітих блішок. В овочівницьких господарствах та на присадибних ділянках, де не дотримуються сівозміни, виконання агротехнічних заходів і просторової ізоляції хрестоцвітих культур, розвиватиметься та поширюватиметься капустяна (весняна) муха. Осередково шкодитимуть хрестоцвіті клопи, прихованохоботники, бариди, молі, за вищезазначених умов ймовірний підвищений рівень їх розвитку та шкідливості.

Захищають капусту в разі заселення 10% рослин по 3-5 жуків блішок або 6-10 яєць капустяної мухи на кожну через обприскування країв або всуціль площі матчем, к.е., 0,4 л/га, актарою, 0,07-0,09 л/га, децисом профі, в.г., 0,035 кг/га, фуфаноном, к.е., 1,2л/га, іншими рекомендованими інсектицидами.

Цибулева муха заселятиме та пошкоджуватиме рослини цибулі, на присадибних ділянках осередково розвиватиметься цибулевий прихованохоботник, в південних областях - цибулевий трипс. За наявності 3-4 яєць цибулевої мухи на 10% заселених рослин, інших шкідників посіви (крім цибулі «на перо») обприскують карате зеоном, мк.с., 0,2 л/га, ратибором, в.р.к., 0,25 л/га, енжіо, к.с., 018 л/га, іншими.

Плодові та виноградні насадження

Скрізь у плодових насадженнях протягом місяця триватиме живлення садових довгоносиків (сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд, осередково букарка та казарка), відкладання ними яєць, відродження та розвиток личинок. Протягом місяця спостерігатиметься шкідливість гусениць яблуневої молі, шовкопрядів, а також білана жилкуватого, золотогуза, розанової листокрутки, останні з яких в кінці місяця заляльковуватимуться. Відбуватиметься розвиток першого покоління американського білого метелика. Повсюди ймовірне зростання чисельності сисних шкідників (кліщі, попелиці, медяниці, щитівки і несправжні щитівки), які заселятимуть та пошкоджуватимуть молоді листки та пагони.

У зерняткових садах усіх ґрунтово-кліматичних зон країни масово заляльковуватимуться гусениці яблуневої плодожерки, яких навесні нараховували по 1-4, макс. 5-10 екз. на дерево у господарствах Вінницької, Волинської, Кіровоградської, Луганської, Одеської, Полтавської, Хмельницької областей. За суми ефективних температур (вище 10оС) 90-110оС відбуватиметься літ метеликів першого покоління, масовий за 150-170оС. Відкладання яєць фітофагом відбуватиметься за відсутності опадів і вітру та температури повітря понад 16оС у вечірні години. За суми ефективних температур 230оС (понад 10оС) в кінці травня відроджуватимуться гусениці плодожерки.

У сонячну тиху погоду за температури не нижче 16оС активізуються плодові пильщики, які відкладатимуть яйця, згодом личинки пошкоджуватимуть зав’язь, виїдаючи насіннєву камеру. Вишнева муха літатиме і відкладатиме яйця під час утворення зав’язі у вишні й черешні.

За 18-25оС і значного насичення повітря вологою скрізь в зерняткових садах розвиватиметься борошниста роса, парша. В разі прохолодної дощової погоди під час цвітіння садів можливий значний розвиток та поширення моніліального опіку. Масовому поширенню інфекції кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика, полістигмозу сливи сприятиме прохолодна погода за значних опадів.

Відразу після закінчення цвітіння зерняткові сади проти яблуневої молі, п’ядунів, кліщів, попелиць, парші, моніліального опіку, борошнистої роси обприскують золоном, к.е., 3 л/га, конфідором, в.р.к., 0,25 л/га з додаванням проти парші, борошнистої роси та інших хвороб флінта, в.г., 0,15 кг/га, скору, к.е., 0,15-0,2 л/га або терселу, в.г., 2-2,5 кг/га.

Через 10-12 днів після попереднього, проти яблуневого пильщика та парші, моніліального опіку, борошнистої роси проводять обприскування вказаними вище інсектицидами і фунгіцидами, дотримуючись чергування препаратів. За необхідності проти рослиноїдних кліщів додають аполло, к.с., 0,4-0,6 л/га або ніссоран, з.п., 0,3-0,6 кг/га, чи омайт, в.е., 2 л/га.

При відлові феромонною пасткою 5 метеликів яблуневої або одного східної плодожерки за 7 днів спостережень, на початку відкладання яєць плодожерками зерняткові насадження обприскують матчем, к.е., 1 л/га, рімоном, к.е., 0,6 л/га, ікарусом, в.е., 0,5-0,6 л/га, скіфом, к.е., 0,1-0,2 л/га чи іншими вказаними вище інсектицидами з додаванням проти парші та інших хвороб мерпану, в.г., 1,9-2,5 кг/га або малвіну, в.г., 1,8-2,5 кг/га, поліраму, в.г., 2,5 кг/га чи дитану М-45, з.п., 2-3 кг/га, а також тіовіту джет, в.г., 8 кг/га або імпакту, к.с., 0,1-0,15 кг/га проти борошнистої роси.

Після закінчення цвітіння кісточкові сади проти кокомікозу, кучерявості листків персика, клястероспоріозу, моніліального опіку, листокруток, попелиць, пильщиків, кліщів, товстоніжки сливової, інших  обприскують топсином - М, з.п., 1 кг/га, хорусом, в.г., 0,2-0,3 кг/га, фіталом, в.р.к., 2 л/га, деланом, в.г., 1 кг/га з додаванням на сливі конфідору, в.р.к., 0,25 л/га, варанта, в.р.к., 0,25 л/га чи фуфанону, к.е., 2 л/га, на черешні та вишні золону, к.е., 0,8-2,8 л/га чи каліпсо, к.е., 0,25-0,3 л/га, на персику децис ф-Люкс, к.е., 0,5 л/га або карате зеон, мк.с., 0,3 л/га.

Через 10 днів після попереднього, на початку відродження гусениць сливової плодожерки проти неї та товстоніжки, кліщів, кокомікозу насадження обприскують 0,2% золоном, к.е., 0,8-2,8 л/га, на сливі ратибором, в.р.к., 0,25 л/га, на персику біопрепаратом спінтор, к.с., 0,3 л/га з додаванням хоруса, в.г., 0,2-0,3 кг/га або топсину - М, з.п., 1 кг/га чи сігнуму, в.г., 1-1,25 кг/га.

У період масового льоту вишневої мухи (початок цвітіння білої акації) сорти вишні й черешні середнього і пізнього строків достигання проти мухи, кокомікозу, моніліального опіку обприскують золоном, к.е., 2,8 л/га, актелліком, к.е., 0,8-1,2 л/га, каліпсо, к.е., 0,25-0,3 л/га або біопрепаратом спінтор, к.с., 0,3-0,5 л/га з додаванням топсину–М, з.п., 1 кг/га, фіталу, в.р.к., 2 л/га тощо.

Практично в усіх насадженнях винограду масово розвиватимуться та завдаватимуть шкоди кліщі (плодові, звичайний і садовий павутинні, виноградний повстяний, бруньковий, ін.), що негативно впливатиме на кількість і якість майбутнього врожаю. У травні місяці триватиме літ метеликів І-го покоління гронової листокрутки та відкладання нею яєць. Через 8-10 днів з них відроджуватимуться гусениці, які харчуватимуться бутонами і зав’яззю винограду. За теплої вологої погоди ймовірний масовий розвиток чорної плямистості, мілдью, а за умов жаркої з відносною вологістю повітря 70-95% погоди протягом травня ймовірний розвиток на молодих листках оїдіуму.

За наявності 3-5 листків у плодоносних виноградниках обприскують вогнища ураження чорною плямистістю, інфекційним засиханням, іншими хворобами антраколом, в.г., 1,5 кг/га, шавітом Ф, з.п., 2 кг/га. У період розрихлення суцвіть (перед цвітінням) проти гусениць І-го покоління гронової листокрутки виноградні насадження обприскують препаратами арриво, к.е., 0,26-0,38 л/га, Бі-58 новий, к.е., 1,2-3 л/га, ф’юрі, в.е., 0,15 л/га, конфідор, в.р.к., 0,15-0,2 л/га, люфокс, к.е., 1 л/га, матч, к.е., 1 л/га, номолт, к.с., 0,5 л/га, сумі-альфа, к.е., 0,4-0,6 л/га. За наявності понад 5-7 кліщів на листок проводять обприскування ніссораном, з.п., 0,24-0,6 кг/га, фуфаноном, к.е., 1 л/га, демітаном, к.с., 0,4-0,6 л/га, аполло, к.с, 0,24-0,36 л/га. Насадження нестійких до хвороб (мілдью, чорна плямистість, інфекційне засихання, ін.) сортів обприскують антраколом, з. п., 1,5 кг/га, курзатом М, в.г., 2-2,3 кг/га. Вогнища ураження оїдіумом захищають натіво, в.г., 0,16-0,18 кг/га, фалькон, к.е., 0,3 л/га, флінт стар, к.с.,0,5 л/га.

Багатоїдні шкідники

Саранові (стадні види – італійський прус та нестадні – кобилки блакитнокрила¸ чорносмугаста, хрестовичка мала, інші). Весняними контрольними обстеженнями у степових, східних лісостепових областях виявлено, що природна загибель ворочок взимку становить 8-22%. У місцях зимівлі збереглося 0,1-2, макс. 3-6 ворочків на кв.м (Запорізька, Луганська, Миколаївська, Херсонська обл.). У травні за встановлення температури повітря 15-18ºС протягом двох тижнів, в ареалі саранових (Степ, східна частина Лісостепу) відбуватиметься виплодження личинок. За прогрівання ґрунту до 23ºC на глибині залягання ворочок розпочнеться масовий вихід личинок на поверхню. Личинки розвиватимуться в багаторічних травах, цілинних землях, занедбаних сільськогосподарських угіддях, пасовищах та заселятимуть посіви, які прилягають до місць резервації цих комах.

Зважаючи на підвищену щільність ворочок та добру їх перезимівлю, за сприятливої температури та низької вологозабезпеченості не виключена можливість формування осередків підвищеної чисельності личинок саранових, зокрема італійського пруса, передусім в осередках АР Крим, Запорізької, Донецької, Луганської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Херсонської, інших степових та деяких лісостепових областей, де виникатиме потреба у хімічних обробках. Також у південному регіоні залишається загроза підвищення чисельності у місцях розвитку азіатської (перелітної) сарани, а також формування нових осередків її розмноження, що потребуватиме постійного моніторингу місцевих популяцій цього шкідника.

За щільності 1-2 і більше ворочок на кв.м та високої чисельності саранових у період вегетації проводять суцільні обробки. Осередки личинок першого віку слід локалізувати обприскуванням фастаком, к.е., 0,2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, карате зеоном, мк.с., 0,15 (нестадні) та 0,4 л/га (стадні), іншими. ЕПШ личинок італійського пруса 2-5, нестадних видів 10-15 екз. на кв.м. Основну масу стадних комах слід ліквідувати до закінчення розвитку личинок третього-четвертого віків. Обробки необхідно проводити вранці та ввечері, коли комахи знаходяться на рослинах.

Лучний метелик. Навесні кокони з живими гусеницями шкідника виявлені у Донецькій, Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Луганській, Одеській, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях за чисельності 0,5-1, макс. 3-5 екз. на кв.м (неорних землях Запорізькій, Миколаївській, Одеській обл.). У господарствах Херсонської області 22 квітня (сума ефективних температур (більше 10ºС) близько 80ºС) відмічено літ метеликів першого покоління. Масовий літ метеликів настане за температури вище 17ºС, коли СЕТ 150-200ºС. Сприятливі умови під час льоту та відкладання яєць (температура повітря 22-25ºС, опади, роси, квітучі рослини) можуть створити сприятливі передумови для реалізації потенційної можливості масового розвитку і шкідливості лучного метелика, передусім у багаторічних травах, цукрових буряках, соняшнику, овочах, інших культурах вищезазначених областей.

На початку та під час масового відкладання яєць, після сильного льоту метеликів (10-50 екз. на 10 кроків) випускають трихограму. За чисельності гусениць вище ЕПШ, визначених для кожної культури, проводять захисні обробки препаратами відповідно до рекомендацій.

Стебловий (кукурудзяний) метелик. У травні за температури понад 15-16ºС гусениці заляльковуватимуться, наприкінці місяця в південних областях розпочнеться літ метеликів. За умов помірно теплого з високою вологістю повітря в період відкладання яєць і відродження гусениць, стебловий метелик становитиме суттєву небезпеку для посівів кукурудзи, які межуватимуть з неорними та забур’яненими полями минулорічних посівів.

Щільність дротяників та несправжніх дротяників, личинок хрущів (0,5-4, макс. 6 екз. на кв.м), яка виявлена на полях під посів просапних культур, становить суттєву загрозу сходам цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи, овочевих, баштанних та інших культур. Збереження їх досягається передпосівною токсикацією насіння. Для захисту розсади овочевих культур, перед висадженням її в ґрунт, корені рослин замочують в суспензії актари, в.г., 1,5 г/л води на 250 рослин за 18-23ºС та експозиції 90-120 хв.

Підгризаючі совки. Цьогорічні погодні умови зими не завадили перезимівлі гусениць старших віків озимої та окличної совок (загинуло лише 3-27% зимуючої стадії), які в лісостепових, осередково східних степових областях продовжуватимуть заляльковуватися. У травні місяці очікується масовий літ метеликів підгризаючих совок. Літ яких, в умовах цьогорічної весни, розпочався (Херсонська обл.) наприкінці квітня місяця. Після додаткового живлення нектаром квіток самиці відкладатимуть на сухі рештки рослин, стебельця, корінці бур'янів і культурних рослин чи просто на землю яйця, по 2-5 у кладці. Через 6-12 днів з них відроджуватимуться гусениці, які в І-II-му віках тримаються на рослинах, а починаючи з III віку, живуть приховано у верхньому шарі ґрунту та під грудочками землі. В умовах цьогорічної вегетації очікується розтягнутий літ метеликів підгризаючих совок, відкладання ними яєць та відродження гусениць, що необхідно врахувати при випуску трихограми.

У другій половині травня за температури повітря 18-20ºС відбуватиметься літ метеликів першого покоління листогризучих совок – капустяної, С-чорне, совки-гамми, у Степу, осередково Лісостепу бавовникової, помідорної (карадрина), городньої, конюшинової, люцернової, інших видів. Суттєво обмежують чисельність цих лускокрилих комах яйцеїд-трихограма, яку випускають на початку та під час масового відкладання яєць метеликами совок.

У Степу та Лісостепу на сходах буряків, соняшника, кукурудзи, інших просапних культур зросте шкідливість піщаного мідляка, південного сірого довгоносика. За наявності більше 2 жуків на кв.м посіви захищають рекомендованими інсектицидами.

За матеріалами відділу прогнозування, фітосанітарної діагностики та екологічно-безпечних методів захисту рослин департаменту фітосанітарної безпеки Держветфітослужби України

 

Джерело: Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України


Нравится
Новини України
Останні новини