Топ 1
Реєстрація
рус укр
Найбільша база пестицидів в Україні
Ви тут:
Курсы НБУ на сегодня




http://roundup.ua/products/kharnes

Україна експортує близько 33 млн тонн зернових, що стане рекордом

Україна експортує близько 33 млн тонн зернових, що стане рекордом

Закінчується 1 липня 2013/2014 маркетинговий рік по праву можна назвати найскладнішим для аграріїв за всю історію незалежної України.

Однак незважаючи на всі складності, як кліматичні, так і соціально-політичні, вітчизняні аграрії зуміли провести посівну кампанію і вивезти за кордон рекордну кількість зерна.

Станом на 25 червня з України було вивезено понад 32 млн тонн. Ще 900 тис. тонн підготовлено до експорту.

Найбільше Україна поставила на зовнішні ринки кукурудзи. За даними agochart.com, станом на 27 червня було поставлено на зовнішні ринки 18,4 млн тонн кукурудзи, 9,2 млн тонн пшениці та 2,5 млн тонн ячменю.

Ці показники можна вважати більш ніж успішними, адже на старті сезону аналітики прогнозували експорт зернових на рівні 30 млн тонн. В окремі місяці з України відвантажувалися більш 4 млн тонн кукурудзи.
найбільші експортери

Найбільшим експортером цього сезону став “Нібулон” Олексія Вадатурського. За підсумками 11 місяців компанія продала на зовнішні ринки 3,2 млн тонн зернових.

У трійку найбільших експортерів також увійшла група компаній Андрія Веревського “Кернел” (2,6 млн тонн) і Державна продовольчо-зернова корпорація України (2,4 млн тонн).

У десятку найбільших також увійшли “Луї Дрейфус Україна” (2,2), “Райз” (1,6), “Альфред С. Топфер Інтернешенал” (1,5), “Бунге” (1,1), “Серна” (0,95) і “Агротрейд експорт” (0,8).
Екстремальний сезон

Сезон з самого початку видався вкрай непростим. Через тривалі дощі у вересні-жовтні збирання пізніх зернових була ускладнена. Як результат, експорт почався із запізненням. У підсумку в жовтні частина експортерів не змогла виконати взяті на себе зобов’язання – кукурудзу просто не встигли зібрати. У листопаді-грудні експортери зуміли надолужити згаяне.

Оскільки рекордні врожаї були зібрані не тільки в Україні, перша половина року ознаменувалася дуже низькими світовими цінами, особливо на кукурудзу.

Наступний виклик для аграріїв і трейдерів – політична нестабільність і анексія Криму. Трейдери в екстреному порядку були змушені перенаправляти відвантаження українського зерна з кримських портів (Севастополь і Керч) в порти Великої Одеси, Миколаєва та Херсона. За оцінками експертів, на поставки з портів Криму доводилося не більше 10% всього зернового експорту.

Ціни на зернові в гривні на внутрішньому ринки стали рости “як на дріжджах” у березні-квітні. Тут зробила вплив як невпевненість світового ринку в здійсненні поставок з України, так і девальвація національної валюти. За березень-квітень ціни на пшеницю і кукурудзи в гривні на внутрішньому ринку зросли на 25-30%. Окремі зарубіжні компанії навіть відмовлялися від закупівлі українського зерна на користь більш надійних постачальників.

До кінця сезону ціни на світових ринках почали знижуватися, гривня стабілізувалася. Ціни на зернові в Україні почали трохи знижуватися – нормальна практика для завершення сезону. “Цього року падіння цін на новий урожай порівняно зі старим не таке помітне, як було минулого року. Якщо наприкінці минулого сезону різниця між зерном нового і старого врожаю доходила до 400 грн за тонну (2,7 тис. грн старого врожаю і 2,3 тис. грн нового врожаю пшениці), то цього року різниця буде не настільки велика, максимум 10% “, – відзначає Ярослав Левицький, аналітик зернового ринку компанії” ПроАгро “.
падіння рентабельності

Незважаючи на зростання цін у другій половині сезону, фінансові показники аграріїв за підсумками сезону лишаються не дуже втішними. За оцінками Левицького, середня рентабельність по всіх зерновим цього року склала близько 8%. Найрентабельнішою зерновою культурою стала озима пшениця – близько 10-12%. Були рентабельні й круп’яні культури – рис, гречка, але вони виробляються в зовсім невеликих кількостях.

“Найбільшою” провальною “культурою стала кукурудза. За кукурудзі більше половини господарств отримали збитки. Деякі аграрії настільки сильно розчарувалися цією культурою, що цього року знизили посівні площі під нею. Спочатку Мінагрополітики планувалося, що кукурудзою буде засіяно понад 5,1 млн га. У результаті, за даними міністерства, – менше 4,8 млн га “, – продовжує Левицький.

Очевидно, що 8% рентабельності це досить низький показник. Торік середня рентабельність виробництва зернових була на рівні 20%.

У більш вигідному становищі опинилися ті аграрії, які зуміли “притримати” урожай і продавати його зернотрейдерам в другій половині маркетингового року, навесні, за вищими цінами.

Але потрібно звернути увагу, що більша частина кукурудзи виробляється невеликими фермерськими господарствами, у яких немає можливості довго зберігати її на елеваторах. Вони реалізують її незабаром після збору врожаю.

Чи зуміли “збагатитися” аграрії на весняному зростанні цін? Марія Колесник, голова аналітичного департаменту консалтингової групи “ААА”, вважає, що ні. Позитивний ефект від зростання цін на зерно нівелював зростання вартості палива, насіння, добрив, які аграрії купують за валюту.

“Аграріям було практично неможливо отримати фінансування на посівну з боку банківської системи. Банки практично не кредитували”, – зазначає Колесник.
Що попереду?

Очевидно, що наступний 2014/2015 рік стане для аграріїв теж непростим. За оцінками “Проагро”, буде зібрано близько 57 млн ​​тонн зернових (без урахування Криму). На експорт може бути відправлено близько 30 млн тонн. Більш реальні прогнози ми зможемо побачити ближче до кінця літа, коли стане зрозумілим обсяг врожаю кукурудзи.

Але спочатку зазначений урожай ще потрібно зібрати, а в окремих регіонах Донецької та Луганської області зробити це буде непросто на увазі проведення бойових дій.

Аграрії Донецької та Луганської областей вже заявили про необхідність створення “коридору” для вивезення зібраного врожаю.

“Сільгосптоваровиробники сходу відзначають необхідність звільнення територій сільгоспугідь від військової техніки, устаткування, боєприпасів, виносять пропозицію про створення так званого” коридору “для вивезення зібраного врожаю”, – йдеться в заяві Мінагропроду.

Залишається незрозумілою і доля і зерна, зібраного в Криму. Кримські власті визнали, що міжнародні оператори відмовляються закуповувати зернові в Криму. Без українських сертифікатів малоймовірним здається і продаж цього зерна на ринках Середньої Азії та Близького Сходу.

Чи відмовляться міжнародні трейдери від українського зерна, побоюючись ескалації конфлікту в Україні? Експерти вважають, що ні.

“Світові можливості експорту зернових не безрозмірні. Переключитися з споживання українського зерна на інше причорноморське – румунське чи російське – в більшості випадків не вийде з причини того, що пропозиція обмежена обсягом виробництва в цих країнах. Крім цього, переходити на інше зерно, не з Причорноморського басейну, багатьом країнам невигідно – і з причини більш високих цін, і з причини дорогий логістики “, – резюмує Ярослав Левицький.

delo.ua


Нравится
Новини України
Останні новини